lyubik43986

lyubik

lyubik

z

Заметки

День 1. Кінець пампушкового життя.

00

25 травня 2014, неділя. День кінця мого пампушкового життя.{#yahoo}fit

Вимикаю автопілот. Вмикаю постійний безперервний зв'язок з реальністю. Усвідомлюю кожен шматочок, котрий попадає мені до рота. Слідкую за кожним своїм рухом. Веду хронометраж будь-якої фізичної активності в порівнянні з часом лежання на дивані, сидіння за компом, втикання в простір.

Тактика вибираю просту і надійну - максимум здорового харчування і фізичної активності, підрахунок калорій, поступове перетворення спорту в буденну рефлекторну звичку, таку як чищення зубів і приймання душу. 

В майбутньому планую спортзал, сушку тіла, і серйозні заняття бігом по пересічній місцевості на довгі дистанції.

Повертаюся до тусовок з Джил.

Я не жирна. З мене не звисають складки. І не зважаючи на вагу 77 кг, є тільки натяк на целюліт поки що... Я просто пампушка. Ні те, ні се якесь. Недострунка і недожирна... Я застряла в якомусь перехідному стані. Це дратує. Бо я знаю, що можу бути стрункою, можу боротися за покладену мету кров'ю і потом. Просто треба втрапити в цю колію здорово способу життя, і не випадати з неї більше ніколи!

25 мая 2014, 10:38 |  Комментарии5
День 1. Кінець пампушкового життя.https://dietadiary.com/blog/43986/121891

Остання крапля.

00думки вголос

Здається...

Це вже остання крапля.

Остання гірка крапля в усій цій безкінечній гіркоті.

Мені потрібен план.

Порятунку.

Евакувції з усього оцього лайна, в яке поволі перетворюється моє життя.

План відступу.

Чи прориву.

План змін.

Як вчасно з'являється хтось.

Призначений поміняти чиюсь долю.

Усе не випадково...

hh

18 мая 2014, 22:41 |  Комментарии6
Остання крапля.https://dietadiary.com/blog/43986/120729

Книго-мотиваторрррррр

00мотивація

kn

Ультрамарафонці. Залізні люди. Суператлети. Бігуни по пересічній місцевості. Скайранери. Усі вони мають такі ж тіла, як і я. Але чому? Чому я не ультрамарафонець, а диванолежак... Думаю над цим. Читаю захопливу історію. Мотивуюсь.

14 мая 2014, 20:42 |  Комментарии2
Книго-мотиваторррррррhttps://dietadiary.com/blog/43986/120046

День 1. День, коли я не пробігла Київський марафон.

00

марафон

27 квітня... День, коли я не пробігла Київський марафон 2014. І де я буду в день марафону наступного року. І яку вагу матиму...

27 апреля 2014, 14:19 |  Комментарии10
День 1. День, коли я не пробігла Київський марафон.https://dietadiary.com/blog/43986/117055

Бзззззззззз... Вареникове божевілля!

00

Сиділа я щойно на залитій сонцем кухні і тикала вилкою в гігантську макітру, повну вареників. Думала собі про щось... Втикала у вікно. Аж тут... Вилка дзенькнула по порожному дну...Цей моторошний звук вивів мене з задуми. Я втупила погляд в порожню макітру, де ще ж хвилину назад парувала гора прикрашених сметаною вареничків, і оху*ла... Мляяяяяяя. Ну як так. Ну як таке можливо. Це блін, знов, клініка якась. Палата номер вісім. Найнесвідоміше неусвідомлення з усіх найнесвідоміших неусвідомлень поглинання вареників у цілому Всесвіті. Я знов берусь за старе...

Пора це визнати.

Усвідомити.

Прийняти.

І щось робити.

На початок відрити свій старий профіль на цьому милому бложику. Перечитати свої нотатки про ті чудові часи, коли я була справжнім бійцем. Намотувала кілометри на велику і бігала навколо міста як заєць-енерджайзер, і гризла салати, а не вареники... Ех...

Відрити маленьку вагу для продуктів.

Сьогодні ні крихти не кидати до рота після 18:00.

Вибратися цієї суботи в одноденний похід і не здохнути там від задишки. Перевірити загальний візичний стан.

Повернутися до УСВІДОМЛЕНОГО споживання їжі - головне завдання!

Отак от.

20 марта 2014, 17:05 |  Комментарии4
Бзззззззззз... Вареникове божевілля!https://dietadiary.com/blog/43986/110028

Мои рецепты

Admin Area