18 грудня 2013 я важитиму 58 кг, до цього часу я наведу порядок в харчуванні, в голові, поміняю стиль життя й фізичної активності, стану здоровою і сильною в усіх життєвих ситуаціях. Я навчуся отримувати задоволення від безлічі кайфових речей і в останню чергу це буде їжа!

1. Я усвідомлюю, що мій безлад у харчуванні та малорухливий спосіб життя привели мене до ожиріння.

2. Я усвідомлюю, що мати здорову вагу і красиву фігуру я зможу лише тоді, коли поміняю принципи харчування на нові.

3. Я усвідомлюю, що повернувшись до свого минулого регулярного переїдання і малорухливості, я отримаю втрачені кілограми назад ( з паскудним бонусом).

Література на найближчий час:

Лі Дженоглі "Не снідають лише товстуни".

Лісса Мусса "Зробимо з тушки фігурку".

Джилліан Райлі "Їж менше. Перестань переїдати".

Мет Мадейро "Простіше".

Олексій Ковальков "Методика лікаря Ковалькова".

Харукі Муракамі "Про що я думаю, коли я думаю про біг".

Може й фарби сьорбнути за компанію з гіперкалорійним карамельним лате... Це ж одне й те саме... Ти просто ціле життя жуєш і п'єш отруту, і тягаєш на собі гирі... 

А Курпатов класний чувак! Колись у важкий "чорнушний"  період всі його книжки про депресію перечитала. Дуже мені допомогли поглянути на життя по іншому, почуватися по іншому, спонукали діяти та й взагалі... здійснили переворот в моїй голові  Так і живу з переворотом. І все чудово.  

Курпатов зе бест!

Деньок "умопомрачітєльний" Велосипедне щастя, від якого одяг можна було скручувати. Звідки скільки води в мені взялося... 

Другий рівень пресу з Джилліан, дай їй Боже здоров'я і мені за одно, бо було тяжко, ой як тяжкооооо. Перший рівень то просто квіточки. На другому м'язи палають... Дивно, але від цього нестерпного полум'я отримала прям якесь мазохістичне задоволення, хоч мало не врізала дуба... І взагалі ловлю себе на думці, що вперше займаюся спортом, не для того щоб схуднути, а для того, щоб покайфувати, зарядитись енергією і потім почуватися весь день з повною батерейкою. 

Продовжую словесні бої з голодами-психами, котрі все ще навідуються на чайок, на пів батона з варенням. Ніфіга. Нема батона. Вчора з одним фехтувала ножем на кухні... Домашні сказали - досить дієт, у тебе їде дах...кого ти штрикаєш ножем? Кого треба, того штрикаю. Лісса Місса, правильно каже, що легше жити граючись в гру. Так і є. 

Уявила як вечірній голод-псих, гірко плачучи, шкандибає від моєї хати у нічній темряві, такий жалюгідний, ще й до того ж подряпаний ножем, а потім риється у смітниках супермаркетів і жує просрочені сосиски на самоті під повним місяцем...

Так тобі гадові й треба. Я тобі більше не компанія! Велику - компанія, Джилліан - компанія, здоровому способу життя - компанія, а тобі нє!

Давай, дасвіданія!

Я їм, коли знервована.

Їм, коли роздратована.

Їм, коли мені нудно.

Їм, коли мені сумно.

Їм, коли мене щось болить.

Їм, коли дивлюся фільми.

Їм, коли схвильована.

Їм, коли я розгнівана.

Їм перед сном.

Їм за компанію.

Їм з приводу чогось. 

Їм, коли виникає потреба теміново перемінити заняття.

Їм серед ночі.

Їм не задумуючись над процесом.

Їм, коли мені самотньо.

Я їм, коли я втомлена і зафакана життєвими задачами.

І в останню чергу я їм, коли виникає справжній природний голод. Переважно таке буває в першій половині дня. Оцей один голод нормальний, здоровий, людський.

Всі решта моїх голодів психологічні. Це голоди-психи! Вони ведуть себе як психи. Вистрибують бозна звідки, махають мені перед очима яскравими образами усяких смачних смачнюльок і обіцяють принести мені полегшення, але замовчують про побічний ефект ожиріння. Ще ті маркетологи ці голоди-психи. Раніше я жила з ними душа в душу. Двері холодильника і кладової не зачинялись... Ми там з ними куражили по повній. Вони казали - це генетична схильність до повноти, ти завжди така будеш, всі жінки в твоїй родині такі - я вірила. Вони казали - людина не те як вона виглядає, а те ким вона є - я вірила. Вони казали - у тебе такий повільний тип метаболізму, тобі просто не пощастило - я вірила. Вони казали - спорт це так напряжно, згризи краще снікерс, отримай кайф - і я гризла снікерс. Вони казали - жодна дієта тобі не допоможе - так і ставалося. Поки я не почала їх розрізняти...

Тепер я знаю цих фріків в обличчя. Кожного з них. І тепер я беру верх над ними частіше, ніж вони наді мною. Вчора навідався один вечірній голод-псих, скористався моєю втомою і поживився разом зі мною шоколадом і бутербродами. Сьогодні суки десь поховались. П'ю кавусю, жую сирки, майже 20:00, а в голові все спокійно. Відчувають гади, що після вчорашнього їм капець....

Війна почалась, паскуди. Або я буду сильна, здорова, красива коли ви поздихаєте всі до одного! Або ви мене знищите ожирінням! Іншого не дано! Побачимо хто кого!

Хаяяяяяяяяяяя! Ррррррррррррр!