Третій день з Джилліан. Пічялька.
Йой. Цілий день похмуро переносила себе з місця на місце, як торбу... Все на купу. Місячні, біль у м'язах, особливо зранку і вночі, похмура погода, і безпросвітний білок... Ця крепатура - таке враження, що тіло нафарширували колючим дротом... і при кожному русі він мене дряпає зсередини...
Задовбали білки. Хочу диніііііі. Дивно, навіть не зефіру, не круасан, не шоколадний торт, не морозиво і не нутеллу... А диииииииню! Холодну, соковиту і жовту як сонечко. На рибу і м'ясо вже не можу дивитися. Тре якихось креветок і мідій прикупити, може полегшає. Навіть вечеряти не хочу, бо знаю - в холодильнику мене чекає страшне сухе м'ясо
Плюнула на місячні і з того горя позаймалася від душі з Джилліан. В порівнянні з першим заняттям просто не впізнаю себе. Настрій покращився. Ендорфінів прибавилося. Жити буду.
Комментарии
Ollenka
Ти просто умнічка, для мене третій день з Джиліан був найважчим!!! І не йойкай ти хочеш бути красивою, чи нетак? Давай витирай соплі
і не скигли. А на рахунок сухого і страшного мяса, його не можна якось готувати наприклад тушити чи запікати??? А, я замітила ще один плюс в тобі, і це те що ти не хочиш всяких солодких вуглеводів це дуже великий і жирний +
27 февраля 2013, 21:54
lyubik
Дякую! Хочу бути здоровою і красивою! Навіть більше за диню хочу...
Це м'ясо... після того як хаваєш його на обід і вечерю, як не приготуй... все одно мені здається сухим, страшним і волокнистим... навіть в рукаві... проблема у відсутності різноманіття... от солодкого дійсно не хочеться, мама топче поряд морозиво з карамеллю і шоколадом, а я спокійно на неї дивлюся, як зомбі
навіть руку з банкою їй не пробую відгризти... Дюкан казав, що психологія ставлення до їжі може помінятися... здається так воно і є.
27 февраля 2013, 22:30
Ollenka
Ох цей підступний Дюкан, так і манить мене!!!
27 февраля 2013, 22:36
lyubik
27 февраля 2013, 22:42