Важкий тиждень. Важкий кінець важкого тижня. Мінімум спорту і руху. Мінімум позитиву. Паршивий настрій.

Від того вечірній шоколад пішов у рух, і печенюшки вперше за два місяці.

Мотивація впала. Що зі мною? Вага продовжує падати, а я пофігістично відламую половину шоколадки і гризу, як наркоманка... Відчуття суперечливі. Ніби й задоволення отримала. Шоколад смачнющий. Але ж тривало воно 4 секунди...

Ох, списую це на втому від двомісячного жорстокого обмеження і на дурний тиждень  

Не буду себе гнобити за той шоколад. Буду себе любити за все інше корисне і хороше. 

А завтра буде новий день, і новий шанс перевернути життя з ніг на голову!

Всевишній, дай мені сили! Мені ж потрібно її зовсім трошки!  Для Великого Вибуху ти витратив її дофігіщю... а я прошу мікрочастинку! Пліз...

Этот комментарий будет удалён и  его будет невозможно восстановить.
Вы уверены, что хотите удалить его?